Rzeczywistość sądowo-prawna jednodworców w świetle dzieła Wincentego Dunin-Marcinkiewicza "Pińska szlachta"

Łopatecki, Karol (1979– )

doi:1230-5057

- ris
- BibTeX
- EndNote
- Csv

Rzeczywistość sądowo-prawna jednodworców w świetle dzieła Wincentego Dunin-Marcinkiewicza "Pińska szlachta" Łopatecki, Karol (1979– )

Object structure

Rzeczywistość sądowo-prawna jednodworców w świetle dzieła Wincentego Dunin-Marcinkiewicza "Pińska szlachta"

Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej T. 55 z. 2 (2020)

Łopatecki, Karol (1979– )

Tadeusz Manteuffel Institute of History of the Polish Academy of Sciences

Instytut Historii PAN

Warszawa

2020

p. 5-31 : ill. ; Summary in French and Russian.

Journal/Article

Dunin-Marcinkiewicz, Wincenty (1807-1884) - plots, themes, etc. ; Dunin-Marcinkiewicz, Wincenty (1807-1884) - criticism and interpretation ; Dunin-Marcinkiewicz, Wincenty (1807-1884). Pinsk gentry ; odnodvortsy ; Russian judiciary of the 19th c. ; legal culture ; corruption ; nobility in the 19th c. ; tradition of the Grand Duchy of Lithuania

The article presents an analysis of historical and legal reality depicted in Wincenty Dunin-Marcinkiewicz’s work “The Nobility of Pinsk”. In particular, the situation of the so-called odnodvortsy is described with the social and legal condition of this social group. The work was written in 1866, and it reflects the situation of the degraded nobility who after 1831 was ranked as the ‘owners of one homestead’. They had their own laws and duties that placed them between the dvorians and the peasantry. According to Dunin-Marcinkiewicz’s work, this social group was characterised by a very low legal culture. They were people fully subordinated to the Russian authority, thanks to the functioning of land courts, court pristavs, and local administration. The text emphasises the problem of the lack of any rules of law applied in judicial and police organs as well as widespread corruption.

Anusiewicz J., Dąbrowska A., Fleischer M., Językowy obraz świata i kultura. Projekt koncepcji badawczej, w: Język a kultura, t. 13, red. A. Dąbrowska, J. Anusiewicz, Wrocław 2000, s. 11–40.
Augustyniak U., Dwór i klientela Krzysztofa Radziwiłła, Warszawa 2001.
Bairašauskaitė T., Kilka uwag o litewskich marszałkach powiatowych i gubernialnych. Wiek XIX – do powstania styczniowego, „Przegląd Wschodni” 4 (1997), nr 2, s. 179–195.
Beauvois D., Polacy na Ukrainie, 1831–1863. Szlachta polska na Wołyniu Podolu i Kijowszczyźnie, Paryż 1987.
Brenszejn M., Bahuszewicz Franciszek, w: Polski Słownik Biograficzny, t. 2, Kraków 1936, s. 233–234.
Bugajski M., Wojciechowska A., Językowy obraz świata a literatura, w: Język a kultura, t. 13, red. A. Dąbrowska, J. Anusiewicz, Wrocław 2000, s. 153–159.
Chwalba A., Imperium korupcji w Rosji i w Królestwie Polskim w latach 1861–1917, Kraków 1995.
Gajkowska C., Dunin-Marcinkiewicz Wincenty, w: Polski Słownik Biograficzny, t. 19, z. 4, Wrocław 1974, s. 588–589.
Gierowska-Kałłaur J., Polacy i Białorusini we wzajemnych opiniach w latach 1918–1921, „Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej” 42 (2007), s. 35–67.
Gieysztor A., Gieysztorowie z Płaskowicz, „Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego” 5 (2001), s. 61–110.
Godek S., III Statut litewski w dobie porozbiorowej – stan badań nad dziedzictwem prawa litewskiego, w: Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej, t. 2, red. W. Walczak, K. Łopatecki, Białystok 2010, s. 473–499. Godek S., III Statut litewski w dobie porozbiorowej, Warszawa 2012.
Gołąbek J., Wincenty Dunin-Marcinkiewicz. Poeta polsko-białoruski, Wilno 1932.
Gomulicki J.W., Cyprian Norwid. Przewodnik po życiu i twórczości, Warszawa 1976.
Gryciuk F., Ukraińskie wesele w parafii kornickiej konstantynowskiego powiatu siedleckiej guberni (na podstawie osobiście zebranych materiałów z nutami opracowanymi przez Mikołaja A. Jańczuka), w: Uniwersalizm i tradycja w kulturze. Aktualność kultury ludowej, cz. 3, red. A. Roguska, M. Danielak-Chomać, Siedlce 2015, s. 87–175.
Horoszkiewicz R., Wieś Osowa w powiecie stolińskim, „Ziemia. Ilustrowany Dwutygodnik Krajoznawczy” 15 (1930), nr 9, s. 171–173.
Januszkiewicz J., Pierwszy antykolonialny utwór białoruskiego komediopisarstwa, albo z kogo się śmiejemy?, w: В. Дунін-Марцінкевіч, Пінская шляхта, [пер. на англ., беларус., нямец., пол. і рус.], уклад. Я. Янушкевіч, Мінск 2008, с. 18–21.
Kaniuk E., Pińska szlachta, teatr jednego asesora, https://teologiapolityczna.pl/edwin-kaniuk-pi-ska-szlachta-teatr-jednego-asesora (dostęp: 28.10.2019).
Kopińska M., Język jako narzędzie interpretacji rzeczywistości – językowy obraz świata, „Mundu bat begirada anitz. Un mundo muchas miradas” (2009), nr 2, s. 53–76.
Lizisowa M.T., U podstaw idei prawa w Panu Tadeuszu, w: Od strony Kresów. Studia i szkice, red. H. Bursztyńska, T. Budrewicz, S. Musijenko, Kraków 1994, s. 125–131.
Łatyszonek O., Mironowicz E., Historia Białorusi od połowy XVIII do końca XX wieku, Białystok 2003.
Makarevich V., Deportacje okolic szlacheckich z guberni mińskiej w latach 1863–1864, w: Dwór i wieś na Litwie i Białorusi w XIX i na początku XX wieku, red. D. Michaluk, Warszawa 2014, s. 57–74.
Mucha B., Dzieje cenzury w Rosji, Łódź 1994.
Radzik R., Wincenty Dunin-Marcinkiewicz – postać polsko-białoruskiego pogranicza, „Białoruskie Zeszyty Historyczne” 2 (1996), z. 1, s. 55–68.
Rychlikowa I., Deklasacja szlachty polskiej w Cesarstwie Rosyjskim. Spór o „Pułapkę na szlachtę” Daniela Beauvois, „Przegląd Historyczny” 79 (1988), nr 1, s. 121–147.
Sawaniewska-Mochowa Z., Poradnik Jana Karłowicza jako źródło poznania potocznej polszczyzny północnokresowej. Słownictwo, Warszawa 1990.
Sikorska-Kulesza J., Deklasacja drobnej szlachty na Litwie i Białorusi w XIX wieku, Pruszków 1995.
Smyk G., Odrębności rosyjskiego modelu zarządu cywilnego w guberniach Królestwa Polskiego po powstaniu styczniowym, w: Dzieje biurokracji, t. 5, red. A. Gaca, A. Górak, Z. Naworski, Lublin–Toruń–Włocławek 2013, s. 403–424.
Szczuka L., Marszałkowie szlachty guberniji grodzieńskiej, „Ateneum Wileńskie” 2 (1924), s. 423–429.
Szpociński A., Antoniny Kłoskowskiej koncepcja kultury narodowej jako źródło inspiracji, „Kultura i Społeczeństwo” 55 (2011), nr 2–3, s. 73–83.
Szpoper D., Rosja po wojnie krymskiej w pierwszej dekadzie rządów Aleksandra II (do 1866 roku), „Czasopismo Prawno-Historyczne” 71 (2019), z. 1, s. 11–39.
Świerczyńska D., Recenzja, „Pamiętnik Literacki” 87 (1996), nr 2, s. 243–257.
Tarkowski M., Poglądy społeczno-polityczne Waleriana Wróblewskiego. Szkic do obrazu działalności politycznej rodziny Wróblewskich, „Studia Prawnoustrojowe” 26 (2014), s. 327–336.
Tarkowski M., Polacy na Litwie i Białorusi pod rządami Aleksandra II (1855–1881). Studium historyczno-prawne, Gdańsk 2018.
Tarkowski M., Stan wojenny w prowincjach północno-zachodnich Imperium Rosyjskiego i jego wpływ na status prawny poddanych cesarza Aleksandra II (1855−1881), „Czasopismo Prawno-Historyczne” 71 (2019), z. 1, s. 41–55.
Topolska M.B., Przemiany zachodnioeuropejskiego pogranicza kulturowego pomiędzy Bugiem a Dźwiną i Dnieprem, Zielona Góra 2009.
U 25-letniuju hadauščtnu śmierci W. Dunin-Marcinkiewiča, „Naša Niwa” 5 (1910), nr 48, s. 721–722.
Zasztowt L., Koniec przywilejów – degradacja drobnej szlachty polskiej na Litwie historycznej i prawobrzeżnej Ukrainie w latach 1831–1868, „Przegląd Wschodni” 1 (1991), z. 3, s. 617–637.
Ziemkiewič R., Wincuk Dunin-Marcinkiewič, jaho žyćcio i literaturnaje značennie, „Naša Niwa” 5 (1910), nr 48, s. 722–724.
Żuk G., Językowy obraz świata w polskiej lingwistyce przełomu wieków, w: Przeobrażenia w języku i komunikacji medialnej na przełomie XX i XXI wieku, red. M. Karwatowska, A. Siwiec, Chełm 2010, s. 239–257.
Аказеев Д.М., Развитие системы работы с кадрами полиции Российской империи (XVIII – начало XX века). Историко-правовое исследование, Москва 2017.
Ахмедов Ч.Н., Судебный следователь в правоохранительной системе России: становление, развитие и законодательное оформление его деятельности, „Вестник Санкт-Петербургского Университета МВД России” (2014), № 3, с. 11–19.
Байгутлин Р.И., Развитие принципа территориальной юрисдикции в деятельности земской полиции Российской империи по реформе 1837 года, „Вестник Челябинского государственного университета. Право” 33 (2012), с. 102–106.
Градовский А.Д., Собрание сочинений, т. 9: Начала русского государственного права, Ч. 3: Органы местного управления, СПб. 1904.
Григорьевич Р.А., Правовой статус должностных лиц полиции, уполномоченных осуществлять дознавательно-следственную деятельность в Российской империи (конец XVIII – середина XIX века), „Общество и Право” (2015), № 3, с. 18–21.
Доўнар Т.І., Арлоўская А.І., Кожар А.В., Гісторыя дзяржавы і права Беларусі, Мінск 2018.
Дрозд З., Неверагодная гісторыя шлюбу Вінцэнта Марцінкевіча, „Наша Ніва” (15 VII 2015), № 26 (911), с. 13.
Дрозд З., Таямніцы Дуніна-Марцінкевіча, Вільня 2018.
З гісторыка-літаратурных матэрыялаў ХІХ ст., Уклад. Г.В. Кісялёў, Мінск 1977.
Ильин А., Кто же является автором «Пинской шляхты»? „Гістарычная Брама” (2007), № 1, http://brama.brestregion.com/nomer22/artic24.shtml (dostęp: 10.11.2019).
Ільін А.Л., Кропку ставіць пакуль рана, „Arche” (2011), z. 3, s. 457–462.
Кісялёў Г., „Пінская шляхта” В. Дуніна-Марцінкевіча: праблемы тэксталогіі і атрыбуцыі, „Acta Albaruthenica” 8 (2008), s. 98–112.
Кісялёў Г.В., Спасцігаючы Дуніна-Марцінкевіча, Мінск 1988.
Лепешаў І.Я., Лінгвістычны аналіз тэксту, Мінск 2009.
Ліпскі У., Дунін-Марцінкевіч і пінская шляхта: спроба літаратурнага адкрыцця, „Літаратура і мастацтва” (1994), № 6 (с. 5, 12), 7 (с. 13–14), 8 (с. 13–15), 9 (с. 13–14).
Ліпскі У., Я: праўдзівы аповяд пра твой і мой радавод, Мінск 1998.
Мечковская Н., Белорусский язык. Социолингвистические очерки, Мюнхен 2003.
Мечковская Н., Винцент Дунин-Марцинкевич не был автором водевиля „Пинская шляхта”, „Wiener Slawistischer Almanach” 46 (2000), s. 225–238.
Могилевская губерния. Государственные, религиозные и общественные учреждения (1772– 1917), cост. Ю.Н. Снапковский, Д.Л. Яцкевич, Минск 2014.
Навуменка І., Як стваралася „Пінская шляхта”, „Роднае слова” (1992), № 7–8, с. 54–61.
Никотин И.А., Столетний период (1772–1872) русского законодательства в воссоединенных от Польши губерниях и законодательство о евреях (1649–1876), т. 2, Вильнo 1886.
Палынская Ц., Драматургічныя творы Вінцэнта Дуніна-Марцінкевіча на сцэне тэатра імя Янкі Купалы, в: Вінцэнт Дунін-Марцінкевіч і працэс міжславянскіх літаратурных узаемасувязяў. Матэрыялы V Міжнародных Ракаўскіх чытанняў (в. Пяршаі Валожынскага раёна, 20 чэрвеня 2004 года), Мінск 2005, с. 62–67.
Праневіч Г.М., Літоўскі статут 1588 г. і сатырычная традыцыя ў камедыі В. Дуніна-Марцінкевіча „Пінская шляхта”, „Веснік Брэсцкага універсітэта. Серыя філалагічных навук” 1 (2007), с. 18–31.
Тарасюк Л., Загадка аўтарства „Пінскай шляхты”, в: Працы кафедры гісторыі беларускай літаратуры Белдзяржуніверсітэта, Вып. 2, рэд. М. Хаўстовіч, Мінск 2002, с. 84–89.
Томсинов В.А., Судебная система Российской империи в XVIII – первой половине XIX века, „Вестник Московского университета. Серия 11: Право” 5 (2016), с. 3–24.
Упоров И.В., Учреждение судебных следователей как начало модернизации судебной системы Российской империи во второй половине XIX в., „Наука и современность” 42 (2016), с. 166–170.
Фонды Национального исторического архива Беларуси: справочник, сост. Г.Е. Акулович [и др.], Минск 2006.
Хаўстовіч М., Вінцэнт Дунін-Марцінкевіч як аўтар „Пінскае шляхты”, в: Вінцэнт Дунін-Марцінкевіч і працэс міжславянскіх літаратурных узаемасувязяў. Матэрыялы V Міжнародных Ракаўскіх чытанняў (в. Пяршаі Валожынскага раёна, 20 чэрвеня 2004 года), Мінск 2005, с. 77–82.
Хаўстовіч М., Загадка „Пінскае шляхты”?, в: Працы кафедры гісторыі беларускай літаратуры Белдзяржуніверсітэта, Вып. 2, рэд. М. Хаўстовіч, Мінск 2002, с. 90–96.
Янушкевіч Я.Я., Беларускі Дудар: Прабл. славян. традыцый і ўплываў у творчасці В. Дуніна-Марцінкевіча, Мінск 1991.
Янушкевіч Я.Я., Вінцэнт Дунін-Марцінкевіч, в: Гісторыя беларускай літаратуры XI–XIX стагоддзяў. У 2 т, т. 2: Новая літаратура. Другая палова XVIII–XIX стагоддзе, рэд. У.І. Мархель, В.А. Чамярыцкі, Мінск 2010, с. 198–233.